Продан програв вдруге поспіль. Українцю давно час подумати над змінами

Максим Продан знову програв. З минулої поразки пройшло вісім місяців, але тепер українець уступив явно і без запитань. Більше того, рефері навіть трохи рятував його. Скоріше за все, несвідомо, проте факт залишається фактом.

Українець програв, бо загрався в атакувального бійця там, де треба було трошки подумати і не квапитися надто. Дві поразки поспіль – не кінець кар’єри, але привід задуматись. Може щось не так із планами на поєдинку чи підходом під час тренувань?

Продан повертався після спірної поразки. час розу ніхто не сперечає протягом

25 вересня 2021 року Максим Продан програв вперше. До цього дня непевний момент у його рекорді був один – ніч проти Мануеля Ларгачі. Той борг українець повернув – нокаутував суперника через рік у шостому раунді.

У 2021-му Продан вийшов у найпотужнішому шоу в кар’єрі. Потрапити в андеркард вечору Олександр Усик проти Ентоні Джошуа – мета для багатьох проспектів. У проданій склалося все, навіть суперник виявився підтвердженим для того, щоб самостійно розкручувати шоу.

Getty Images/Global Images Україна

Флоріан Марку – албанець, який продає себе більше, ніж боксує. Фактично, Марку не переміг нікого імені чи середнього, окрім Продана, проте гонору і шум достатньо, щоб записати його в більше дорогих боксерів. Саме з приводу цього переживання, і вони справилися – судді в рівному поєдинку, де Продан був явно точними, віддали перемогу Марку. Албанці щасливі, Максим і українці – зовсім ні.

Повернення не здалося легким, але і занадто складним 36-річного венесуельця назвати важко. У Луїса Енріке Морено жодної великої перемоги, а поразки – всім хлопцям із потенціалом Продана.

Так, він не дуже зручний. Високий, довгорукий, ну і що? Для 173-сантиметрового Максима такий суперник точно не мав стати дивиною. Так, він непогано стріляє джебом, але величезної сили в ударах ніколи не було помічено. Це якщо не пропускати явні і чисті удари, звісно. Загалом, хороший варіант для повернення. І буде якийсь проти, і нічого страшного очікувати не варто.

Так здавалось. Вийшло геть по-іншому.

Те, що Продану важко боксувати з високими суперниками – факт. Але він почав хвилину ловити джеб суперника на третю поєдинку. І продовжив до самого фіналу.

На диво, рухи корпусом Максима працювали п’ятдесят на п’ятдесят: він або добре вийшов від атак суперника і навіть встигав бити у відповідь, або отримував і джеб, і комбінації. У відповідь джеб від українця взагалі зник, а основа пішла на силові удари. Така собі версія Сауля Альвареса у поєдинку проти Дмитра Бівола.

У певний момент здалось, що навіть більш результативна версія. Загалом, бій диктував Ромеро. Краще рухався, краще працював джебом, хоч і отримував від силових українців. А в шостому впав. Здавалось, це все. Максим все ж знайшов голову суперника лівим боковим і той буквально заривався носом. А потім встав, неначе нічого й не було.

Дати б більше часу українцю, може, щось і вийшло б, але на отримання в Максима було кілька секунд, які жодним чином йому не допомогли. Та й суперник дивом швидко прийшов до тями.

На сьомий раунд Продан буквально вилетів з руками біля поясу і бажанням забити. Вийшло погано – пропустив, загрався, нарвався на отримання. Взагалі, це дивна історія. Українець не захищався, не брав коліно. Просто отримував і посміхався, неначе це якась комп’ютерна гра. Але це не так.

Рефері мав зупиняти бій бій, а не рахувати стоячий нокдаун. Але оформив аж два нокдауни перед тим, як вирішив закінчити бій. Перший відрахунок міг рятувати Продана, але він знову заліз у рубку і на цьому все закінчилося.

Поразка, яке могло б і не бути.

Що далі?

Для Ромеро це найбільша перемога в кар’єрі. Але більше нічого від цього очікувати не варто. Сталось і стало – буває, вітаємо. Молодець, відпрацював на всі сто.

Продану треба думати, і думати скоріше. Всі його поразки і не певні самі виступають через одне й те – віру в свою силу. Тоді проходило, зараз і надалі може не пройти жодного розу. Тому що в боксі то сила перемагає в край.

Любительське минуле у Максима невелике, але завжди є час наздогнати те, що тоді не зробив. Українцю не вистачає суто школи. Шоу є, а розуміння, як зробити це шоу, коли суперник тікає, немає.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.