«росія або відступити, або її поженути до Уральських гір»

Колишній півзахисник «біло-синіх», а ніні тренер ДЮФШ «Динамо» Артем Яшкін поради, чому перестав спілкуватися зі знайомими з росії.

— З кимось спілкувалися з росією після початку війни? Що кажуть ваші знайомі та родичі?
— Спілкуюсь тільки з батьками, але ми цю тему намагаємося не торкатися, бо я знаю, якщо почати розповідати всю правду, у них може статися серцевий напад. Батьки у мене старенькі, в основному я цікавлюся їх здоров’ям і як правильно розсадити деякі рослини.

Більше ні з кім із росії не спілкуюся, не бачу сенсу битися головою об стіну. Цій країна не допомагає навіть спецоперації з дезомбіфікації. З ними ж не можна розмовляти. Дякувати Богу, у мене батьки розумні і мало дивляться телевізор, але їм важко.

Мої знайомі спілкуються із росіянами. Вони не мають власної думки. Їм сказали, що це правильно, і вони з усіма погодяться.

— Ви припускаєте, що ви можете приїхати до росії?
— Думаю, ні. Раніше я туди їздив лише через батьків. І то після 2014 року перестав туди їздити, батьки приїхали до мене в Україну. Найсумніше в цій ситуації, що я можу більше не бачити батьків. Ми можемо зустрітися лише за кордоном.

Забрати їх? Я запропоную, але, гадаю, вони вже не захочуть. Свого часу я хочу зробити мамі посвідку на проживання, але вдарив ковід, і в нас все затихло.

— Що думаєте про путіна? Проблема в ньому, чи хто б не був при владі, росія все одно буде агресивною щодо України?
— Пропаганда в росії почалася ще 20 років тому. Думаю, все населення московії вітає це неподобство. Звичайно, винен Путін. Але люди, які вірять, що виконуються «звільняти», не так зомбовані, що слів. Якщо путіна не стане, вони всі будуть такими.

Навіщо когось звільняти? Якщо хтось не хоче жити в Донецьку та Луганську, нехай переїжджає до росії, але ніхто не хоче туди їхати.

— Як думаєте, який буде результат війни?
— Думаю, росія або відступити і закриється 50-метровим парком від усього світу, або поженути її до Уральських гір. Якщо дати слабину в Україні, то ця людина із німецьким мозком піде далі.

Я живу в Україні з 1999 року і жодна людина не дорікнула за те, що я розмовляю російською. Я чудово знаю українську мову, але говорю нею не чисто і не хочу її перекручувати. Державна мова має бути українською, і всі документи я заповітну без проблем українською мовою. Я ніколи не відчував утиску через мову: ні у Львові, ні в Івано-Франківську, ні в Ужгороді.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.