іспанське класіко, український рефері, турецький чемпіон

Суботнього вечора було поставлено крапку в поточному сезоні Євроліги – найсильнішому баскетбольному клубному турнірі на континенті. Завершилися змагання традиційним Фіналом чотири, який було довірено проведення в Белграду. Причому першому господареві цього заходу виступає Берлін, але через тимчасові обмеження вирішальні ігри за титул змогла б наживо побачити лише мала частина вболівальників, та й на телевізійній картинці це відомо б. У підсумку першого першого Євроліги вирішили за три роки (якщо рахувати недограний коронавірусний сезон 2019/2020) провести чемпіонські ігри без жодних там медичних протоколів та перенесло фінальну пульку до Сербії, де на момент обмеження на спортивних аренах.

До Фіналу чотири дістається квартет дуже міцних колективів: чинний чемпіон Євроліги «Ефес Пілсен» з Туреччини, грецький «Олімпіакос», а також іспанські гранди «Реал» та «Барселона». Кожна з цих команд пройшла свій шлях по сезону, з неминучими на довгій дистанції (турнір тривав майже всіх місяців) спадками та підйомами, але у вирішальних матчах усі колективи опинилися абсолютно заслужено. Родзинки фінальній стадії додавав той факт, що цього разу серед вірки учасників не було яскраво, чітко вираженого фавориту. Звичайно, трохи віділялася «Барселона», яка посіла перше місце в регулярному чемпіонаті, але каталонці точно не були безвідмовними кандидатами на чемпіонат.

Півфінали

відповідає до турнірної сітки у півфіналах на всіх шанувальників баскетболу чекали протистояння між грецькими та турецькими клубами та особливою стравою у вигляді іспанського ель-класіко між непримиреними суперниками. Матчі очікували дуже інтригуючими і, забігаючи наперед, кажу, що вони не розчарували.

Першими на паркеті вийшли баскетболісти «Олімпіакоса» та «Ефес Пілсена». Грецька команда повернулася після п’ятірної перерви і таким самим колективом без яскраво вираженого лідера. Звичайно, виділявся організаційний талант Костаса Слукаса в задній лінії, величезний досвід у Георгіоса Прінтезіса, але взяти на себе гру і виблискувати в окремому матчі могла добра половина ростера «Олімпікакоса».

На протиагу виступає діючий чемпіонат Євроліги з потрібними найсильнішими захисниками в Європі Шейн Ларкін – Василіє Міцич. І серб, і американець в гарний день можуть просто знищити своїх суперників, а їх нейтралізація апріорі є завданням номер один і номер два для тренерських штабів у опонентів.

Getty Images/Global Images Україна

Гра видалася дуже цікавою. У першій половині греки брали добре організовану командну грою, а турки відповідали їм чудовою реалізацією триочкових (47% у цифровому обчисленні). Але в третій чверті командна гра греків почала давати збій, а «Ефес Пілсен» продовжував стабільно набирати очки. Перевага турків у середині десятихвилинки зросла до +11, що за такою грою було дуже багато.

З персоналом серед чинних чемпіонів Євроліги хотілося б відзначити Елайджу Брайанта. Американський захисник є основним у задній ряді нашої команди. Після вищезгаданої пари важливу роль в ротації «Ефесу» відіграють хорват Крунослав Сімон та француз Родріг Бобуа. Але перший не міг грати через травму, а інший зараз перебуває в поганій формі. Проте Елайджа капітально підстрахував свого тренера Ергіна Атамана, який дуже любить грати в трьох захисників. Брайант набрав 16 очок (другий показник у команді) та надзвичайно великий обсяг корисної роботи в захисті. Загалом американець став справжнім ікс-фактором для команди.

До чести синів Еллади вони витримали натиск «Ефеса» і четверту чверть провели краще за своїх опонентів. Методично з’їдаючи відрив, греки за дев’ятнадцять секунд до завершення остатньої десятихвилинки зуміли зрівняти рахунок – 74:74. У повітрі запахло овертаймом. Але тут своє вагоме слово взяв Васіліє Міцич. Сербський баскетболіст показав, чому він показав один із найкращих захисників у європейському баскетболі, при рівному рахунку закинувши шикарний трикочковий кидок із сиреною. «Ефес» пройшов до фіналу, а Мічиц зробив ще один крок до визнання своїх талантів.

У другому півфіналі зустрічали «Реал» та «Барселона» і один ці факти обіцяли всьому цікаву гру. Перша половина матчу повністю вийшла з «Барселоною», вона здобула перевагу каталонців у одинадцятий очок – 45:34. Нарешті вдався важливий матч Ніколі Міротичу. Лідер «Барселони» часто піддався критикі, що виблискує він лише в регулярках, а ключові ігри та фінали не його коник. На цей роз Міротич осоромив скептиків. Нікола провів відмінний єдинок, з відривом його найкращим снайпером (26 очок) та набрав просто шикарний рейтинг ефективності (39 балів).

Проте «Реал» і не думав здаватися. У третьому чверті тренера віршів Пабло Ласо знайшов потрібні підключення та разом зі своїми підопічними перевернувши гру. Французький захисник Фаб’єн Козер справно набирав очки, а пара великих Вальтер Тавареш – Гершон Ябуселе надійно закрила трисекундну зону. Як і в першому півфіналі, у грі знайшовся свій ікс-фактор. В тому, що вже на першій хвилині матчу, травма виграла стартовий розіграючий «Реала» Найджел Вільямс-Госс. Перетасувавши кілька варіантів на м’ячі, тренерський штаб «Реала» витягнув свого джокера. Іспанець Альберто Абальде в команді не відіграє ключової ролі, але в грі проти «Барселони» він зумів вибирає сумбур у діях свого колективу та організує якісний напад, ставши тіньовим героєм матчу.

«Реал» вийшов уперед до закінчення третьої десятихвилинки, а в четвертій чверті взагалі зібрав для себе семіочковий відрив. «Барселона» підтягнулася, і зустріч перейшов у напружений клатч, де зіграв свій досвід великих матчів та великих перемог у нинішньому ростері та тренерському штабі «Реала», тоді як їхні опоненти мали неочевидні та не надто вдали тренерські рішення від Шарунаса Ясікявічуса та дуже невдалу кінцівку від одного з ключових гравців «Барси» Ніколаса Лапровіттолі. Аргентинський захисник за останні вирішальні хвилини втрати м’яча на веденні, заліз під горщиком від Венсана Пуар’є та двічі дав забити через себе в захисті. Наприкінці зустрічі «Реал» кращим і здобув перемогу – 86:83.

Фінал

Взагалі перед ним був ще зіграний матч за третє місце, але він традиційно мало кого цікавить, включаючи навіть самих учасників цієї поєдинку. У його виграла «Барселона» – 84:74 і трохи підсолодила собі гіркоту поразки від принципового суперника.

А далі на всіх чекав головний матч у європейському клубному баскетболі нинішнього сезону. Загалом фіналу Євроліги часто не тішати вболівальників високою результативністю. Так було й цього разу. Команди навіть не дісталися до позначки у 60 набраних очок. Цей фінал самим нерезультативним у новітній історії Євроліги. Проте язик не повертатися назвати матч нудним та нецікавим. Відсотки реалізації, так, підкачали, захищали величезну силу на майданчику, сильний захист від обох команд, який колись був просто залізобетонним, повноцінного інтригуючого клатчу і цього яскравого хайла в нападі були на місці. Попри рахунок, гра однозначно вдалася.

Команди провели рівну верхову половину. У «Реала» потужний гравець під кільцем Вальтер Тавареш, а в «Ефеса» гра традиційно будувалася через пару Шейн Ларкін – Василіє Міцич. Варто зазначити, що джокери півфіналів цього розу зіграли не так яскраво. Альберто Абальде та Елайджа Брайант провели добротні матчі, вдруге поспіль стати ікс-факторами для нашої команди вони не зуміли.

Все найцікавіше розпочалося після перерви. Завдяки п’ятиочковому перевазі після першої половини (вона завершилася з рахунком – 34:29 вже на «Реала») та продовження сильного баскетболу від Тавареша (дабл-дабл на початку третьої чверті) верши оформили для себе дев’ятиочковий гандикап, що за такою нерезультативною грою виглядало величезною перевагою.

Проте «Ефес» перевернув гру. Ключовий епізод стався на 26-му матчі, коли «Реал» вів +7 і у своїх атаці двічі поспіль виводив Альберто Абальде на відкритий триочковий, але іспанець промазав. А у відповідь від «Ефесу» німецький центральний Тібор Пляйсс забив дальний кидок і замість +10 мадридці отримали +4, а чинні чемпіони Євроліги підняли свій бойовий дух.

Getty Images/Global Images Україна

Взагалі німця сміливо можна назвати відповідною дійовою особою у своїй команді. Незважаючи на черговий відмінний перфоманс від Василіє Міцича, саме Тібор Пляйсс закинув ключові кидки у другій половині. Достатньо сказати, що на його рахунку чотири з останніх семи набраних пунктів команди. Відмінного враження від гри Пляйсса не зіпсували навіть кілька прикрих аутів від нього в захисті та шикарному блок-шоті від бігмена «Реала» Венсана Пуар’є, який просто прибив вищого Тібора.

У клатчі злий жарт з іспанцями зіграла їхня чиста гра в захисті. На останній хвилині мінімальна перевага і м’яч були в «Ефеса», але час у «Реала» на останню атаку за будь-яких розкладів залишилося достатньо. Проте гравці турецького клубу вміло збирали на собі фолі і лічильник знову нарахував їм нові чотирнадцять секунд. Цілеспрямовано порушувати правила на перших міттів турецької атаки та виводити баскетболістів «Ефес Пілсена» на лінії штрафних «Реал» чомусь не хотів. У останній останній кидок від Шейна Ларкіна відбувся тоді, коли на табло вже були лічені секунди до закінчення чверти. Далі була боротьба за підбір і «Реал» навіть не встиг нормально зачепитися за м’яч. Фінальна сирена зафіксувала перемогу «Ефеса» – 58:57 та другий поспіль титул переможців Євроліги для турецького клубу.

Український слід

Проте, участь у Фіналі чотирьох євроліг для українських клубів поки що просто не вдається, наша країна вже вкотре була представлена ​​на цьому стадії. Кращого українського баскетбольного рефері Бориса Рижика було відібрано директоратом турніру до числа суддів, які мали обслуговувати вірші ігри. Більш того, саме Борис Рижик був обраний суддею півфінального матчу «Олімпіакос» – «Ефес Пілсен». Також наш співвітчизник увійшов до складу бригади, призначеної на фінал. Відмінне визнання високих професійних якостей українських реферів.

Індивідуальні нагороди

Титул MVP Фіналу чотири другий рік поспіль отримав захисника «Ефеса» Васіліє Міцич (15 очок + 9 передач + гейм-вінер у півфіналі та 23 очки у фіналі). Зараз він є третім гравцем у сучасній історії Євроліги, хто отримував цю нагороду більше ніж один раз. Крім того, таким можна похвалитися Деян Бодірога, Дімітріс Діамантидіс та Василіс Спануліс.

Також неможливо пройти повз досягнення Елайджі Брайанта. Американський захисник «Ефесу» у першому сезоні чемпіонату НБА з «Мілуокі» (більше сидів на лавці, але все-таки), а в нинішньому сезоні став переможцем Євроліги. Він виявився першим гравцем, який у наступних виграв два титули в баскетбольному світі.

***

Фінал чотирьох став чудовим завершенням нінішнього сезону Євроліги. Команди порадували вболівальників напруженими матчами, індивідуальними перфомансами, гейм-вінерами та іншими яскравими сюжетами. Свято баскетболу однозначно різноманітно. А замість слів завершити матеріал хочеться відео з прес-конференції, яке наочно демонструє радість та емоції дворазового переможця турніру.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.